- зворушеність
- —————————————————————————————звору́шеністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зворушеність — ності, ж. Стан за знач. зворушений II 2) … Український тлумачний словник
зворушений — I а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зворушити. || у знач. прикм. II а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зворушити. 2) у знач. прикм.Який зворушився, розхвилювався; схвильований. || Який виражає зворушеність, схвильованість … Український тлумачний словник
розчулений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розчулити. 2) у знач. прикм.Приємно схвильований, зворушений. || Який виражає схвильованість, зворушеність. || Сповнений схвильованості, зворушеності … Український тлумачний словник